Живые мысли

Безжально крає тишу твоє гучне мовчання Лиш очі мені кажуть, що скінчилася гра Ми просто подорожні, засліплені бажанням Літак наш приземлився й прощатись нам пора Сидиш поруч зі мною і чиниш тихе вбивство Все глибше в серце входить гіркої правди ніж Не допоможуть свідки і зайвим буде слідство Кохання - не людина. Вбивай же! Сміливіш!  Сиджу поруч з тобою та вже між нами прірва Такий близький і рідний вмить став ти геть чужим Та я лиш посміхаюсь, приймаю смерть покірно Біль все дурманить душу, стає таким п'янким Пізніше будуть сльози й годинні міркування Численні запитання з банальними "чому?" Останній поцілунок, обійми на прощання Й не сказане "кохаю" кладу я у труну Лютий 2018 © VB #VBpoems #VBlog