Чомусь захотілося написати коротенький пост українською мовою. Яка ж вона у нас все-таки гарна, наша рідна мова. Не знаю, як ви, але я отримую шалене задоволення, коли розмовляю українською. І мені подобається, як я сама звучу українською! Окрім того, коли я говорю українською, до речі так само як і англійською, до мого рівня інтелектуальності і освіченості по внутрішнім відчуттям якимсь дивним чином автоматично додаються кілька балів) З російською мовою чомусь такого не трапляється, хоча її я теж люблю. А ще я помітила таку закономірність: україномовні харків'яни - це, як правило, високоосвічені і неймовірно приємні люди. Не знаю, чому так трапляється, але останнім часом впевнююся в цьому все більше і більше. І, до речі, все частіше чую українську мову на вулицях рідного міста. І це мене радує! Можливо і самій варто перейти на українську? А сьогодні, до речі, Міжнародний день волонтера! Хочеться до землі вклонитися всім цим неймовірно ...
О себе, о других, о внутреннем и внешнем, о главном и не очень, в общем - обо всем