К основному контенту

ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ І ВОЛОНТЕРІВ



Чомусь захотілося написати коротенький пост українською мовою. Яка ж вона у нас все-таки гарна, наша рідна мова.  Не знаю, як ви, але я отримую шалене задоволення, коли розмовляю українською. І мені подобається, як я сама звучу українською! Окрім того, коли я говорю українською, до речі так само як і англійською, до мого рівня інтелектуальності і освіченості по внутрішнім відчуттям якимсь дивним чином автоматично додаються кілька балів) З російською мовою чомусь такого не трапляється, хоча її я теж люблю. А ще я помітила таку закономірність: україномовні харків'яни - це, як правило, високоосвічені і неймовірно приємні люди. Не знаю, чому  так трапляється, але останнім часом впевнююся в цьому все більше і більше. І, до речі, все частіше чую українську мову на вулицях рідного міста. І це мене радує! Можливо і самій варто перейти на українську?

А сьогодні, до речі,  Міжнародний день волонтера! Хочеться до землі вклонитися всім цим неймовірно сміливим і героїчним людям, які багато чим пожертвували і продовжують жертвувати заради нашого з вами миру. Українські волонтери - це справжні патріоти і герої України разом з усіма українськими солдатами, які зараз знаходяться на фронті. Дуже рада, що сьогодні Президент України нагородив Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня волонтера Романа Доніка, у якого я брала своє перше інтерв'ю. Ця людина цього дійсно заслуговує. Отак взяти і перевернути своє життя з ніг на голову, забути про свої власні потреби, практично залишити без уваги своїх близьких і рідних, постійно ризикувати своїм життям заради того, щоб наші захисники були ситі, одягнуті і зігріті, це далеко не кожен може зробити. Ось я, мабуть, не змогла б. А Роман зміг! Як він сам сказав мені в інтерв'ю: "Я не можу цього не робити.". Велика шана Вам за це, Романе! На таких людях, як Ви, і тримається наша країна. І нехай з Вами завжди будуть Ваші ангели-охоронці! 

До речі скоро дам вам змогу ознайомитися зі своїм інтерв'ю, яке я взяла у Романа. Звичайно, хотілося б, щоб його десь надрукували, тому що інтерв'ю дійсно непогане, та не факт, що це станеться. Але в будь-якому випадку мої сторінки Вконтаке та Facebook, а також мій блог завжди готові для подібних публікацій. Тому чекайте)






Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

РЕКВИЕМ ПО ПЕРВОЙ ЛЮБВИ

Моя первая любовь... Не знаю, откуда взялась эта ностальгия, ведь я уже давным давно всё это пережила и отпустила. Может, это из-за того, что после двух лет молчания сегодня утром он вдруг написал мне сообщение. В День Святого Валентина. Какое дурацкое совпадение! Или это из-за тех снов, которые я часто вижу. Там мы снова вместе и при этом я ощущаю себя по-настоящему счастливой, чего никогда не испытываю в так называемой "яви". Это было единственный раз в моей жизни. Это настоящее чувство. Все остальное - лишь пародия, в которой я пыталась играть роли кого угодно, но только не себя самой.

ТАИЛАНД - ЧТО, ГДЕ, КАК И ПОЧЕМ. ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ПЕРВЫХ УСТ. ЧАСТЬ 9. РАЙ ДЛЯ СЫРОЕДА.

О том, что Таиланд - настоящий рай для тех, кто придерживается сыроедения, я была наслышана уже давно, не зря там регулярно "зимуют" многие сыроеды из постсоветских  просторов. Однако по прибытию в Бангкок меня ждало некоторое разочарование. Дело в том, что я ожидала увидеть мега выбор различных экзотических фруктов, а на деле выбор оказался не таким уже и мега, и не таким уже и экзотическим. Сначала я подумала, что дело в самом Бангкоке и на Самуи будет все по-другому, но и там мои ожидания не оправдались. В общем выбор фруктов в Таиланде действительно богаче, чем в Украине, однако не такой богатый, как многие ожидают (посерфила эту тему в интернете, и я далеко не первая, у кого возникли разочарования по этому поводу). Тем не менее сыроедить в Таиланде, и в частности на Самуи, довольно комфортно и не сильно дорого, если кушать немного, по сезону и особо не баловать себя не сезонными фруктами. ФРУКТЫ Фрукты в Таиланде продаются везде - в супермаркетах и магазинах, а

ИЗНАНКА СЫРОЕДЕНИЯ. МАЯТНИКИ

Не говори другим, что им должно есть, а ешь то, что потребно тебе, и храни молчание. Эпиктет Вегетарианство, веганство, сыроедение, праноедение - сейчас эти слова мы видим и слышим буквально на каждом шагу. Вокруг нас, куда ни посмотри и куда ни зайди, полно специалистов по питанию, которые наперебой твердят, что то питание, о которым они рассказывают, самое лучшее и самое полезное для человека. Вообще, о том, что нужно кушать, чтобы быть здоровым, сегодня вам не расскажет разве что очень ленивый человек. Все вдруг резко стали экспертами по питанию и раздают свои советы направо и налево, при этом часто сами их нарушая, или не задумываясь о том, что если это принесло пользу ему лично, не факт, что оно подойдет и не навредит другому человеку. Обо всем этом я знаю не понаслышке, ведь сама такой была, пытаясь изображать из себя "эксперта в области сыроедения"! В общем ситуация в сфере питания в современном мире сегодня дошла до маразма  - за всех нас буквально решают, что