Я пам'ятаю, як миттєво зруйнувались
Мої надії, мрії й сподівання
А я ж бо від землі вже відривалась
Та не судилося... Нове випробування
На міцність, силу духу, віру в себе
Коли життя в нокаут відправляє
І ти побита вся лежиш та знаєш треба
Боротись далі, доки сил ще вистачає
Реальність вкоротила мої крила
Безцільним знову стало існування
Літати більше не могла і лиш ходила
Занурюючись у дзвінке мовчання
Та з кожним кроком зцілювалась більше
Прекрасний світ навколо відкривала
І погляд мій ставав яснішим, ширшим
Коли в священну пустоту я поринала
І огортав мені тоді чарівний спокій
В якому часу вже не існувало
Під плавний ритм мелодійних кроків
Я розчинялась в просторі й зникала
А поверталась зцілена й щаслива
Любов'ю сповнена, що без кінця та краю
Вона приходила раптово, наче злива
Змивала бруд і в тілі грала водограєм
Отак блукаючи алеями й стежками
І в дощ, і в сніг, і в вітер, і в тумани
Я поступово відкривала серця браму
До себе справжньої, без фальші і омани
По міліметрах відростали мої крила
Душа літала і в польоті надихалась
Безмежний Всесвіт я в собі відкрила
Комментарии
Отправить комментарий