Політична система України — це справжнісінький монстр, котрий вже зжер не одну світлу людину, яка дійсно намагалася щось змінити в цій країні. Але і цього монстра, як і будь-якого іншого, можна перемогти. Як? Звичайно ж тільки спільними об'єднаними зусиллями. І якщо почати атакувати його масового з усіх сторін. Власне кажучи, ми вже його атакуємо. Нехай поки що це досить неузгоджені та в багатьох випадках поодинокі атаки, але вони вже є, і з кожним днем їх стає все більше. Люди потихеньку «прокидаються», але «сплячих» ще дуже багато.
На жаль, багато українців ще досі впевнені, що боротися з Системою марно і в цьому немає ніякого сенсу, адже вона все одно переможе. Колишня радянська влада та влада вже незалежної України фактично знищили в людях віру в те, що можна жити по-іншому, жити краще; заклали в їхні голови думку, що тотальна корупція, несправедливість, незахищеність, бідність – це нормальні умови для життя в цій країні і боротися з ними – це лише додавати собі проблем і наживати ворогів. А саме головне — вони змусили свій народ вважати, що від нього, по великому рахунку, нічого не залежить. Але українці – нація не дурна, хоча й дуже терпляча. Терпець вже почав уриватися. Ми вже мали два Майдани, в ході яких довели, що народ в Україні має право і може вирішувати сам, як йому жити. Так, багато хто уже прокинувся, але поки що не зрозумів, що задля того, щоб в країні почалися справжні зміни й Система почала розсипатися як картковий будиночок, потрібно не чекати, що хтось прийде й почне її ламати, потрібно діяти САМОМУ.
На жаль, багато українців ще досі впевнені, що боротися з Системою марно і в цьому немає ніякого сенсу, адже вона все одно переможе. Колишня радянська влада та влада вже незалежної України фактично знищили в людях віру в те, що можна жити по-іншому, жити краще; заклали в їхні голови думку, що тотальна корупція, несправедливість, незахищеність, бідність – це нормальні умови для життя в цій країні і боротися з ними – це лише додавати собі проблем і наживати ворогів. А саме головне — вони змусили свій народ вважати, що від нього, по великому рахунку, нічого не залежить. Але українці – нація не дурна, хоча й дуже терпляча. Терпець вже почав уриватися. Ми вже мали два Майдани, в ході яких довели, що народ в Україні має право і може вирішувати сам, як йому жити. Так, багато хто уже прокинувся, але поки що не зрозумів, що задля того, щоб в країні почалися справжні зміни й Система почала розсипатися як картковий будиночок, потрібно не чекати, що хтось прийде й почне її ламати, потрібно діяти САМОМУ.
Кожен українець повинен перетворитися з пасивного спостерігача на активного діяча і почати будувати нову справді незалежну Україну. При цьому не обов'язково потрібно виходити на мітинги під Верховну Раду — далеко не в кожного, особливо з огляду на нинішню економічну ситуацію, є фінансова можливість доїхати до Києва та провести там деякий час. Починайте атакувати та змінювати Систему на місцевому рівні. Як? Та дуже просто! Вам постійно милить око сміття, яке лежить на вулиці? Одягніть рукавички, візьміть мішок та позбирайте його. Хтось незаконно вимагає у вас хабар в лікарні чи дитячому садочку? Як мінімум пригрозіть цій людині, що звернетесь до відповідних органів чи напишете про цей випадок у мережі (у наш вік Інтернету це дуже простий, але досить дієвий спосіб захисту своїх прав). Ви не розумієте, куди витрачаються кошти з місцевого бюджету? Чому не ремонтують ту чи іншу дорогу, хоча обіцяли? Звертайтеся до місцевих чиновників з запитами й вимогами, пояснити на що витрачаються кошти. Вимагайте від них звіту за їхню діяльність. Об'єднуйте свої зусилля та контролюйте владу. Якщо жителі кожного села і міста почнуть хоча б трішки діяти та вимагати від влади конкретних дій, а не слухати пусті балачки і мовчати, думаючи «А що ж тут зробиш!? Система така…», то Система почне хитатися, а разом з нею почне змінюватися наша країна і наше життя.
Самими активними та свідомими громадянами України сьогодні є молодь. Саме молодь може нарешті привести нашу країну до світлого майбутнього. Наші голови не засмічені радянською ідеологією та пропагандою; багато хто з нас був чи навчався за кордоном та вільно спілкується англійською мовою; бачили і знаємо, як можна жити, так, саме жити, а не існувати; ми виросли в незалежній Україні, любимо й поважаємо свою Батьківщину; для нас духовні цінності людини, такі як мораль, справедливість, чесність, гідність і повага значно превалюють над матеріальними цінностями; ми віримо й готові прикласти всі зусилля для того, щоб оновити Україну, зруйнувати цю невільницьку корупційну систему, яка всі 24 роки обкрадала, морально й фізично знищувала український народ. Нас таких багато - в великих містах і в невеличких селах по всій Україні. І кожен з нас робить свою маленьку, але надзвичайно важливу справу — змінює світ навколо себе та атакує продажну Систему, повертаючи віру в можливість настання змін зневіреним українцям.
Час активних дій настав, друзі! Давайте маленькими змінами прокладемо шлях до глобальної зміни, яка називається СИЛЬНА, КВІТУЧА, СПРАВДІ НЕЗАЛЕЖНА, ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНУТА, ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА УКРАЇНА. Адже хто, як не ми!?
Комментарии
Отправить комментарий